The Truman Show (1998)

Кожного разу дивлячись цей фільм починаєш по іншому дивитися на своє життя. І ніби знаю весь сценарій, і послідовність і розв'язки і всерівно знаходжу щось нове. Фільм "Шоу Трумена" одразу заніс в свій перелік найкращих мотиваційних фільмів. Фільм зачіпає з перших секунд: " Нам набридло дивитися на акторів з їх фальшивими емоціями. Ми втомилися від вибухів і спецефектів. І хоча світ, в якому він живе ... в певному сенсі, підробка, в самому Трумені немає нічого фальшивого - ніяких сценаріїв, і заготовок. Це не в усьому Шекспір​​, але це завжди щиро. Це - життя". Ця ідея тісно переплітається з філософським змістом, який лаконічно виражений ще Шекспіром: «Весь світ - театр, а всі в ньому - актори».
Головний герой проживає саме звичайнісіньке буденне життя: щодня вітається з тими ж людьми, йде на ту саму роботу тою самою дорогою, повернувшись додому точно так само як і вчора і завтра займається своїм дозвіллям... Нічого не нагадує? Якісь Щурячі перегони?! ;) Та насправді рутина життя постійно нас поїдає, і один з важливих моментів фільму це мрії і бажання Трумена змінити своє життя. Та це не так просто коли ти єдиний, хто вірить в усе що навколо відбувається. Всі решту - найняті актори. Живе лише головний герой! Якщо аналізувати різні моменти фільму, то можна звести багато
паралелей з мотиваційними техніками, наприклад зустріч з батьком. Батько загинув на кораблі, і тут через купу років Трумен знову зустрічає його в ролі... бомжа! І коли він впізнає і хоче з ним зустрітися, нізвідкись беруться агенти, бігуни, собаки, автомобілі і всі заважають йому до нього дістатися. Як і в житті. Наші мрії і цілі стоять за шляхом, який такий ж нелегкий і сповнений інших людей, собак і т.д. Або ж навіть сама ідея що один і той самий чоловік грає і бомжа і батька. Коли ми перестаємо грати одну роль в житті, ми автоматично одразу починаємо грати іншу. Одна з основних думок навколо яких розвивається фільм "Ми приймаємо реальність такою, якою нам її підносять". І це 100% правда! Та в один прекрасний момент коли Трумен наважується все міняти і підозрювати щось неладне, його дружина, друг та всі інші починають тиснути на безпеку та його страхи. Пряма паралель з нашим життям. Запам'ятайте: всі наші мрії, нові ідеї, цілі та зміни лежать не в нашій зоні комфорту. Тому деколи потрібно вийти з цієї безпеки, подолати страхи, змінити звички і тільки тоді може настати час змін.
 Також, задуматися заставляє одна з заключних в фільмі фраз "режисера" життя Трумена: "Трумен, повір, в тому світі правди не більше, ніж у світі створеному для тебе. Та ж брехня, тe ж лукавство". Подумайте про брехню і правду яка нас оточує...
Наше життя - таке ж шоу. Наш сценарій давно написано, і все що навколо відбувається його втілення. Але чи ми просто сидітимемо і втілюватимемо написаний сценарій, а чи писатимемо свій - залежить тільки від Нас!

P.S. Надіюся, я не забагато розповів про фільм, і в Вас ще є бажаня його дивитися. А які Ваші враження про фільм?!