Останній тиждень перед фестивалем. Починається саме цікаве. Моя польська схожа на "суржик", і намагання додати вкінці кожного слова -ше -пше -мше і т.д. не йдуть мені дуже на користь. Але з цього тижня я почав ходити на заняття з польської. Кльово: ці заняття може відвідувати будь хто і цілком
безкоштовно. Справа в тому, що Європейський Союз зацікавлений щоб емігранти, робочі чи інші люди, які не знають мову країни, до якої приїхали, могли швидше її вивчити. Ця установа також допомагає з заповненням документів на карти побуду, підказки що де і як можна знайти, одним словом весь спектр послуг, який тільки можна для людини, яка щойно переїхала в іншу країну. Також, дуже цікаво, що навіть книги для навчання видають безкоштовно. Клуби успішно проводяться. Щоразу збирається інша кількість людей і інші людини, що теж цікаво) Ніколи не знаєш з ким сьогодні зустрінешся. Рокса поїхала - і стало якось важче. Важче в всьому: тепер треба знову самому собі готувати їсти, вийти між люди прогулятися вже не так легко, бо хтось працює, хтось на навчанні.А, а ще ми відсвяткували 2 роки, як ми разом. Взагалі, за цей тиждень я
напевно найбільше і побачив Люблін. Бо треба було якось показати, де я живу, а коли починав з одного, заходили десь далі, і дізнавався заодно й дещо сам. Сходили в жидівський заклад (мені подобається що в Польщі євреїв спокійно називаєш жидами - бо немає іншого відповідника)), дивилися англійською з польськими субтитрами фільм "фейкові копи", потім їли морозиво з огірків і кави в закладі для вегетаріанців, каталися на великах по парку Sаsке,
заходити на сайт нашої організації, і завантажувати корисну інформацію звідти. Ще готував піцу, котру трохи спалив) Пластова група по каучсерфінгу почала працювати, до мене заїжджав
Павло Кобзар, так що наша спільнота працює. А ще працює наша ініціатива з HearthStone, правда ще не так як планувалося.
до 2-ої ночі "рубалися" в настільну гру... коротше, багато чого було цікавого. До фестивалю все готово, всі з нетерпінням чекають початку, закриваються останні дірки. Цілий тиждень планували, але так і не допланувалися сходити в кіно, тому відкладаємо його далеко на потім. Зісканував нарешті книжечку: як вижити EVS волонтеру в Польщі. Дуже вже мені сподобалася, бо там купу порад, досвіду попередніх волонтерів, корисних ресурсів, зв'язків, та одним словом такий собі довідник-помічник.Так що якщо комусь щось таке потрібно - то ви пишіть, а я Вам можу скинути на електронну скриньку. Або ж час від часу можете
На кінець тижня щось дуже чумною стала голова. Трохи поболює, трохи тисне, скоріш за все що тиск. Все, що планував собі робити і розвиватися, мені не виходить нормально змодерувати, тому після Фестивалю і після навчань EVS-волонтерів в Варшаві почну все з чистого листа! Мотивація є, час йде, а результату чіткого немає! Just do it - все в наших руках!
P.S. А ще, я знайшов для себе нового вчителя. Президент нашої організації. Але про то - згодом, в наступних постах ;)
Немає коментарів:
Дописати коментар