#проектПЕРФЕКТ мій EVS. Тиждень 2-3-4. Місяць жовтень

Дуже важко писати зараз цей пост. По-перше тому, що дописую його я на місяць пізніше ніж він був запланований. Коли планувалося писати все вчасно, не думав що така кількість подій і мій емоційний рівень будуть нестабільними. Що сталося другого тижня? Активно працював і готувався до проекту "Od dialogu do porozumienia". Власне, він навіть пройшов дуже чудово. Не приїхали з України студенти, які мали приїхати, тому їхню сторону представляли студенти українські, які поступили цього року в Польщу. Можливо, це навіть було цікавіше. Попав в польський кінотеатр, який  на моє при-велике здивування говорив англійською, а про те що я дивлюся цей фільм в Польщі нагадували лише субтитри.  І це, доречі, як на мене чудова думка. Звісно, я не уявляю Трансформерів чи Панди Кунг-Фу не українською - бо з трейлера навіть в оригіналі гірша озвучка, але вивчати англійську дивлячись кіно, та ще й до того не
псувати перекладами прекрасний оригінальний звук - як на мене чудовий вихід!
Власне, дивилися фільм "The Equalizer" - головна роль Дензель Вашингтон. І перше цікаве питання - коли писали сценарій?! В фільмі є все, що відбувається зараз. Самий головний поганий мафіозі з Росії Владімір ПУшкІН (і найголовніше це те, що говориться воно так спеціально, щоб було співзвучно як ПУтІН), крутий чорний хлопець з Америки, який виконує роль такого собі судді і борця за справедливість, європейка, яка приїхала до Америки знайти роботу, і стала повією в тієї мафії(аля символ України), помічники ПУшкІНа два "барадача"

які просто неймовірно схожі, і не побоюся сказати, спеціально відбиралися мабуть на кастингу, щоб уособлювати Кадирова та "Бабая" і багато багато іншого. Одним словом, подивившись фільм - я впевнений на 1000% що не пожалієте. Тільки УВАГА! Багато кроків і сцен з насиллям! Бути до цього готовим ;)
Познайомився з студіками, які тут вчаться і почали більше спілкуватися і тримати контакт, вивчив вже трохи центральну частину міста, навчився швидко і економно скуповуватися в Бєдрьонці, спробував супер-пупер новий "мейнстрім" в Польщі - кебаб, почав викладати українську мову діткам в школі, запустили 2 клуби: Клуб Настільних Ігор та Відкритий Університет Фундації. Наш проект з популяризацією HearthStone впевнено набирає свою цільову аудиторію. На завершення до мене приїхала Роксолана. Підготували всі основні роботи, розприділили відповідальність в організації фестивалю Ukraina w Centrum Lublina.

Яйця вже в печінках - я не можу тільки їх їсти. Сосиски там само. Вчився готувати кашки і комбінувати їх з іншими різними продуктами. Проголосував на Парламентських виборах не в Львові (це перше моє голосування за межами рідного Львова). Відвідав Варшаву і закохався в неї. Бачив Музей Варшавського Повстання - навіть подорожуючи Німеччиною та Австрією не бачив настільки інтегрованого сучасними примочками музею. Вся інформація з фільмів, інтерактивних атракцій, телефонів, записів на стінах і т.д. Словами не опишеш - це місце точно потрібно вписати собі в список "must visited!". Прийшов лист нагадування про з'їзд волонтерів EVS які зараз в Польщі. Купив дві настільних гри: Voodoo - щось схоже на Dooble та Барабашка, і Mali Powstancy - гра і сама механіка суто польського виробництва про те, як допомагали польські скаути-харцери, під час Варшавського повстання. Та й взагалі багато чого цікавого було, купу + в ОСОБИСТИХ СКІЛАХ, та це все дурниці після того, як за цей місяць я втратив двох близьких моїй життєвій стежині людей...

19 жовтня на території Луганщини загинув герой України, патріот, просто неймовірно хороший пластун і фотограф Віктор Гурняк. Тут просто немає слів... Вітьок був саме тим

пластуном, якого пам'ятаєш, як ще був маленьким пластунятком, дивилися на нього як на бунчужного, організатора, і хотіли бути схожим на нього коли виростемо... Він творив історію 29-го куреня, створив 77 - курінь. В станиці Тернопіль всі стенди і майже все що друкувалося - все йшло тільки через Вітька... Картинка авторства Юрка Журавля - соліста гурту OT VINTA!

В ніч на 31 жовтня від серцево-судинної недостатності відійшов від нас Володимир Борисович Дубовий. Мій шеф, керівник, і свого часу найбільший вчитель в роботі та бізнесі. Його підтримка в вигляді: "Слова не мальчика, а мужа!", коли придумав якусь кльову ідею, знову крутяться в мене в голові.

Вічная Вам пам'ять! Ви справді ті люди, якими можна гордитися - що мав честь знати в своєму житті. Спіть спокійно!