[НАЖИВО] Crossing Cultures in EVS, Romania Baia Mare

Колись публікував що Академія Української Молоді оголошує пошук волонтерів на кілька програм(взагалі часто пишу про всякі такі програмки). Однією з тих програм була ця, на яку мене відібрали. Розпочну з того що моя пригода була неперевершена. Я чудово провів час, день до семінару прогулявся спочатку м. Солотвино, потім перейшов піший кордон, познайомився з румуном (чи правильно ромом?!), котрий знає українську. І тут, я хочу зупинитися детальніше. Звуть Іван, працює фотографом на телебаченні. Знає близько 15 мов! Серед них українська. І коли я запитався його - для чого?!? Він сказав що класно, що є така універсальна англійська, але легше порозумітися з людиною на її рідній мові. І теж, просто для роздумів, якби не акцент ніколи б не сказав що він чужоземець. Запас слів вражає. Та й взагалі люди. Про те, що румуни - цигани, злодії, нахаби і т.д. це нам нав'язав Радянський Союз. Тут найдобріші і найщиріші люди. Мене 60 км, невідомого туриста (бо весь наш спільний діалог увінчався лише розумінням слів Baia Mare підвезла перша ж зустрічна машина).
В самому місті Baia Mare, де і відбувалася наша зустріч, гуляючи містом та слухаючи семінари зрозумів для себе кілька цікавих речей, які не вважав такими важливими. Неділя - вихідний. Ми, через свою бідність: фінансову, моральну, етичну і т.д. забуваємо за це. Для того щоб
розміняти гроші, мені потрібно було поцілувати клямку 20 обмінників та банків. Я не говорю вже про те, що взагалі всі магазини одягу в неділю закриті. Всі! Паби?! Місто спить - на весь центр вдалося побачити тільки 2 паби і 2 стриптиз клуби, які працювали - все решту зачинено після 23. Хочеш розважатися - на околицях міста. А зранку все зачинено - люди йдуть до церкви. Не певен що так по всій Румунії, чи по всьому місту чи весь час. Пишу тільки за те що бачив.

Але не про це, адже я на семінарі. Перший день ми знайомилися. Цілий день ігри на презентацію себе, знайомство з іншими людьми, цікаві вправи і т.д. Після обіду - квест містом. Доречі, дуже простий але цікавий варіант. На листочку перелік з 15 завдань, які потрібно сфотографувати. По завершенню, кожна команда має можливість за годину показати свою креативність і зробити презентацію з цих фоток. Ми міняли копійки на окуляри в перехожих, знімали відео про історію Дракули, фотографувалися з пам'ятниками і навіть пробували записатися на зустріч з мером міста Baia Mare. Всі підійшли з креативом і зробили чудові презентації. Другий день був вступним до тематики зустрічі. Ми розглядали теми толерантності, стереотипів, вміння зрозуміти людей з іншими поглядами: культурними, політичними, сексуальними і т.д. Враховуючи, що нас було досить багато представників з різних країн це було дуже цікаво. Та ще цікавіші були рольові ситуаційні ігри. Враховуючи, що я вже досить багато де був і що бачив, і порівнюючи заняття на знайомства які по суті всюди схожі, таких ситуаційно-рольових ігор як тут, які б зачіпали глибокі культурні та філософські теми мені просто не доводилося грати. Як висновок, для себе я зрозумів що насправді в нас всіх більше схожостей ніж відмінностей, і те, що наш розвиток в найближчий час зруйнує культурні кордони між країнами і буде зосереджений більше на індивідуальностях. Наступні дні в своїй більшості були побудовані для обміну знань між культурами. Через ігри ми розв'язували цікаві кейси, робили деякі завдання, презентували організації та країни. Всім запам'ятався кіно. Ми мали перегляд цікавого фільму - Crash, де дуже гарно показано багато різних ситуацій дискримінації, звичних поглядів щодо національностей, і також те, що часто це лише наші стереотипи. Кому цікаво - ревізор рекомендує ;)

мультикультурний вечір де всі привезли частунки та напої традиційні для їхньої країни. Також потрібно було навчити чомусь традиційному з Вашої країни, де ми вчили людей бавитись в гру Ремінець та пісні "Пий до дна!". В свою чергу, я вчився азербайджанському, турецькому та білоруському народному танцю, скуштував справжню грузинську чачу з рогу якоїсь тварини, поїв польських смаколиків, вірменського вина і т.д. Доречі,

Не можу не згадати і про одну цікаву вечірню інсталяцію. Мабуть для мене це була найбільш шокова вправа. По одному хлопці входили в приміщення, де роззувалися і залишали всі речі: гаманці/телефони в великому кошику. Щось на кшталт традицій якоїсь мусульманської країни. Після чого сідали серед кімнати на стільці. Грала арабська музика, посеред кімнати сиділи пара шейх і молодиця закутані в їхній народний одяг. Тоді до нас впустили дівчат і посадили біля ніг. Завдання було десь близько години отак сидіти в тиші, слухати тематичну музику. Темрява, при свічках, і повторювати рухи. Думаю зрозуміле відчуття, коли ти сидиш на стільці, а навколо тебе дівчата і всі на підлозі в ногах (п.с. трішки так некомфортно)... Далі ще було кілька цікавих ритуалів в тій кімнаті, але нехай це залишиться тією цікавинкою про яку всі будуть собі тільки здогадуватися.
Останні дні були більш зосереджені на тому, щоб подумати про себе і свої проблеми, щось для себе винести і т.д. і особисто я зрозумів, що потрібно підбирати якісніше своє оточення. Адже від нього багато залежить. Біля тебе мають бути тільки близькі по духу люди і люди, з якими тобі в одному напрямку.

Більше фото і відео?!? Можете переглянути їх тут