Колись публікував що
Академія Української Молоді оголошує пошук волонтерів на кілька програм(взагалі часто пишу про всякі такі програмки). Однією з тих програм була ця, на яку мене відібрали. Розпочну з того що моя пригода була неперевершена. Я чудово провів час, день до семінару прогулявся спочатку м. Солотвино, потім перейшов піший кордон, познайомився з румуном (чи правильно ромом?!), котрий знає українську. І тут, я хочу зупинитися детальніше. Звуть Іван, працює фотографом на телебаченні. Знає близько 15 мов! Серед них українська. І коли я запитався його - для чого?!? Він сказав що класно, що є така
універсальна англійська, але легше порозумітися з людиною на її рідній мові. І теж, просто для роздумів, якби не акцент ніколи б не сказав що він чужоземець. Запас слів вражає. Та й взагалі люди. Про те, що румуни - цигани, злодії, нахаби і т.д. це нам нав'язав Радянський Союз. Тут найдобріші і найщиріші люди. Мене 60 км, невідомого туриста (бо весь наш спільний діалог увінчався лише розумінням слів Baia Mare підвезла перша ж зустрічна машина).
В самому місті Baia Mare, де і відбувалася наша зустріч, гуляючи містом та слухаючи семінари зрозумів для себе кілька цікавих речей, які не вважав такими важливими. Неділя - вихідний. Ми, через свою бідність: фінансову, моральну, етичну і т.д. забуваємо за це. Для того щоб
