#проектПЕРФЕКТ мій EVS. Тиждень 7

Боюся починати писати про цей тиждень, бо надіюся, що він - саме дивне що трапиться зі мною тут, на моєму проекті. Почну з того, що я приїхав на тренінг на день раніше. Не знаю, як так вийшло, але щось я собі в блокноті не так відмітив, і напис квитки в Варшаву, зрозумів надто буквально (напевно коли писав мав на увазі купити, а не поїхати в цей день). Але це ще дурниці, що я попав на 50 zl за середньої паршивості нічліг. Всі веселі історії почалися з того, що записавши адресу в блокнот, і шукаючи на зупинках серед розкладу руху автобусів кінцевий пункт призначення я не міг його знайти. Хоча в інструкції чітко було вказано: сідати на вокзалі. Якась платформа 9 і 3/4.
Пластун пильний. Виявляється, на вокзалі є біля 6-и різних автобусних зупинок з усіх боків. Година пішла на те, щоб знайти правильну. Та це дурниця. В цей прекрасний момент в мене сідає планшет, на якому був прокладений маршрут. Телефон - 20% зарядки, тобто теж не багато. Через пів години перестають їздити маршрутки. Це інший кінець Варшави. Стало гаряче. Далі матюки, нерви, але таки вдалося мені вийти на дорогих "куліжанок" з Любліна, і до 2-ої ночі, по телефону, гуглмапсах на їхньому комп'ютері і моїх
словесних описах будинків і дерев нам вдалося знайти місце призначення. Щиро дякую п. Євгенії та п. Ганусі за допомогу! ;)
Так розпочався шальоний тиждень! Далі: час тренінгів, зустрічі з іншими EVS-івцями, обмін досвідом, час подумати про глибоке і велике і т.д. Ясно - що все описувати просто нереально, тому почну з найцікавішого, і того що запам'яталося найбільше.
Обговорення в малих групах і знайомство з життям інших до EVS. Хто як і чому потрапив.
Економіка.

Мінімальна заробітня плата в Україні (рахую на час середина листопада 2014р.) - 70Є. Середня - 150 Є. Італія, Іспанія - 700 Є. Німеччина - 1700 Є. Ціни - приблизно однакові. Якщо навіть трішки дорожчі, то не в 10 чи 20 раз, як з зарплатою. % витрат на їжу в більшості країн становить орієнтовно 10-15% від заробітньої плати. Навіть якщо ця людина працює на чорній роботі.
Ціни на оренду квартири, одяг і т.д. - дуже схожі. Україна. Кількість соціальних виплат і пільг - одна з найбільших в світі. В дуже бідній країні - неймовірний відсоток пільговиків. В Німеччині - також багато пільг, але економіка стоїть на іншому рівні. Іспанці і італійці не мають взагалі соціальних виплат. Діти живуть з батьками дуже довго, до їхньої старості, бо мало заробляють і дуже великий відсоток безробіття. 30% не працюють, а це означає що в кожній сім'ї є хоча б одна особа яка не працює. Всі підкреслили, що Україна і українці забагато наводять прикладів і аналогій з Росією. Нам не потрібно з цією державою проводити ніяких аналогій і співставлятися з нею. Нам треба більш схожого ментального гравця, наприклад Польщу. Коли ми будемо ставити собі якісь цілі і порівнюватися з кращими - ми будемо прагнути до них. Коли ми порівнюємо себе з Росією, ми не будемо розвиватися. Коли ми розповіли про свої з/п, вартість молока, пива, оренди і т.д. ми вийг=шли на таку картинку, що Україна - на одному рівні з Угандою(країна в Африці) і В'єтнамом. З цими країнами в нас більше схожостей(по корупції, цінах, умовах і т.д.) ніж з будь-якою європейською країною. Це не образа чи бажання попустити нас. Це просто голі цифри і нічого більшого. Варто задуматися.
Гумор.
Коли ми почали говорити про гумор, довідався що жартують з своїх політиків всюди. Крім В'єтнаму. В них за таке тебе точно не поплескають по спинці. В Італії і Іспанії дуже багато жартують про їхню поліцію. Всюди, крім Німеччини, жартують про блондинок. Дівчинка з Німеччини сказала що це образливо, і ображає права людини. Мало хто розуміє польський гумор. І всіх дратує що вони матюкаються - всі незалежно від віку і виховання.
Релігія.
Всіх дуже сильно шокувало, наскільки Польща релігійна. Якщо в більшості країн храми, костели виконують роль місць для екскурсій, бажання подивитися, і місце збору на великі свята, то поляки регулярно ходять до костелів, святкують всі свята, та й взагалі, культ релігії сповідують найбільше у всій Європі. Зараз, в більшості розвинених країн, атеїзм є мейнстрімом, і багато дітей, вже в шкільному віці є невіруючими.
АЛЕ! Всі з присутніх представників країн сказали, що в їхніх країнах ніхто не вірить в успіх Польщі. Вважають, що це тимчасовий успіх, поки Євросоюз дотує державу. Коли перестануть, будуть такі ж проблеми як в Італії, Іспанії чи Греції.
Залишитися в Польщі.

Наші тренери всяко пробували переконати і тонко натякнути про те, що в Польщі круто залишитися і поле неоране роботи. Виявляється, європейцям можна знаходитися 3 місяці в іншій країні без будь яких довідок і т.д. Тобто, якщо ти хочеш жити в іншій країні, і не виробляти документації, тобі достатньо просто раз в 3 місяці перетинати кордон. Бізнес - найкращий спосіб залишитися в Польщі. Взагалі, платники податків, а не споживачі - завжди є пріоритетом. А ще нові робочі місця - є всі переваги і можливості, вплоть до отримання громадянства. Навчання - поступати в університет потрібно на тих самих правах що й інші (поляки чи представники інших країн). АЛЕ! Є багато різних можливостей, зокрема і стипендій, які доступні тільки представникам східних країн Європи та Азії. При вступі найкраще показати всі свої заслуги, документи, грамоти і т.д. так як найважливішим етапом відбору власне, є співбесіда. Формальність і вимоги - важливий фактор, але остаточні рішення тільки після живого спілкування з усіма кандидатами. Поки в Польщі неймовірна демографічна проблема, українці мають неабиякі переваги у вступі, включно з навіть такими, як зарахування нашого диплому бакалавра, і можливість поступати одразу на магістратуру. Робота. З цим найважче, так як: 1 - поляки думають що українці приїжають, і забирають роботу в простих поляків. 2 - для офіційного перебування українців з місця праці треба купу бумажок. За звичайного працівника - ніхто не хоче тим сильно паритися. Тому, або це має бути неймовірно дешевша робоча сила, або справді дуже хороший спеціаліст. Робота в сфері NGO - дуже вигідна польщі, так як ЄС виділяє на це багато грошей, і для поляків є можливості писати спільні програми, спільні проекти. Але роботи на цих проектах дуже багато, а з/п переважно дуже маленька.

Ще було багато розмов внутрішніх і психологічних бесід, роздумів, час на думки з собою, а ще я зустрівся з однокласниками, які мешкають в Варшаві: Іринкою і Андрієм, по вечорах гуляли, відсвяткував річницю Майдану під посольством з Дещицею та взагалі багато чого цікавого принесла Варшава, але й багато чого залишилося поза увагою. Тому, обіцяюся приїхати туди ще раз, і описати що вартує побачити в Варшаві!