Як не дивно, та найпопулярніші статті, це в більшості одні з найстаріших статей, а очолює список одна з таких з циклу статей про EVS.
Як вчити мову? - 1500 переглядів.
Блог отримав майже 30 000 переглядів. Це дуже небагато, так як я не підігріваю інтересів читачів, не пишу нічого нового, але гарно що й так йде.
905 людей переглянуло літературу, яку я рекомендую.
420 людей - переглянуло підбірку кіно.
205 підписників Google+
Збільшилася аудиторія користувачів, які потрапили на блог через facebook і vkontakte. Один з трьох користувачів через пошуки в Google та Яндекс. Слова, які приводять їх на блог "креативність", "alternative education", "безкоштовні конференції", "онлайн конференції", "що таке емоджі".
Я змінив задній фон, як мені й рекомендували, і тепер мені сторінка почала подобатися трішки більше. Не монетизував сайт, але в рамках свого навчання в школі GoogleAdWordsAcademy трішки бавився з цими вікнами, тому прошу не ображатися, знайшов ненав'язливий вигляд і малесеньку невідволікаючу увагу стрічку. За цей термін найшло аж 2 злотих (14 грн).
Робив собі проміжні результати. Це зафіксовано на другу річницю блогу (коли я ще типу був відповідальний, і навіть щось писав тут)). Більш детально про аудиторію: країни, операційні системи і т.д. тут:
Цікава згадка. Я зрозумів що мені неймовірно важко заставити себе систематично вести блог. Я пишу тоді, коли пишеться, коли знаходжу саме ту статтю якою хотів би поділитися, та й взагалі - це має бути дуже і дуже невимушеним моментом. Свій цикл статтей про EVS я задумав як тільки їхав на програму, і він частково провалився. Зате - вийшов ряд крутих мотиваційних статей про поради в часі EVS. А тепер, коли працював вже як координатор проекту EVS, то зможу додати заміри, які випитувався в волонтерів в різні періоди проекту.
Більше розвивався в своєму хобі з настільними іграми - вже майже готова до видання моя гра для українського і польського ринків, долучався як організатор, волонтер, а часом навіть представник видавництва на десятках різноманітних фестивалів - з впевненістю можу сказати що далеко не найгірше розбираюся в цій сфері. Щотижня граю в кільканадцять годин - дехто стільки не читає в рік, як я програю найрізноманітніших механік і гор протягом тижня. Звісно що дуже б хотілося знаходити більше часу на зйомки відеорецензій. Часом, під різними псевдонімами, запрошують навіть писати рецензії до ігор. Правда, нажаль ще не в Україні, в нас цей ринок дуже повільно ще розвивається. Але пробую теж долучатися до розвитку, і мені навіть якось виходить! Можете побачити результати на сторінці в facebook i youtube. Але чи всі готові сприймати Ігрофікацію і настільні ігри, як метод використання в неформальній освіті?
Я дуже багато збираю матеріалів пов'язаних з неформальною освітою, але часто це є якісь приватні колекції праць різних тренерів, культурних діячів, науковців - які роздаються на різних тренінгах. І от думаю я собі, чи маю права цим ділитися? Тим паче, якщо не можу знайти в вільному доступі. Мабуть що не дуже, а тому спробую ділитися більше можливостями - де можна теж знайти такі матеріали, звідки дізнатися, де ще взяти участь. Звісно що, теж можу ділитися якимись конкретними знаннями здобутими на тому чи іншому тренінгу. Своїми почуттями, аналізом, вправами, можливо збирати їх більше тут - а потім оформити в якусь електронну книжечку, чи може навіть паперовий довідничок. Тільки питання - чи це комусь треба, чи це більше я буду робити щоб типу заспокоїти свої ЕГО що я такий молодець, ділюся з людьми інформацією, роздаю на ліво і направо секретики які десь знаходжу, а так насправді просто засираю свій маленький простір і витрачаю час в холосту ;)
Коротше, задам питання по іншому - тут ще хтось є? Комусь окрім мене це ще треба?
Немає коментарів:
Дописати коментар